Ревнощі, ревнощі...

Блоґ: Тадеуш Новіцкі

Ревнощі. Хто з нас не стикався із цим явищем? Ревнощі оточують нас з усіх боків: дружина ревнує чоловіка до жінок, чоловік ревнує дружину до інших представників своєї статі, дитина ревнує брата чи сестру до батьків, дівчина чи хлопець ревнують своїх друзів, учні — однокласників до вчительки. Продовжувати можна довго. Питання інше — звідки беруться оті ревнощі? Багато хто з вчених вважає, що ця риса передається від покоління до покоління, від батьків до дітей. Але в такому випадку виникає питання вибору об"єкту ревнощів.
Чи все ж таки ревнощі є відгомоном невпевненості у собі і стосуються однієї окремої особистості? Але чи може така невпевненість передаватися генетично?

14 коментарів

ревнощі-це невпевненість в собі, усвідомлення і визнання того, що ти недостатньо ідеальний для людини яку ревенуєш, егоїзм, власність і бажання, щщоб вся увага діставалася лише тобі.

Як біолог, не думаю, що ревнощі можуть передаватися спадково… якась нісенітниця.
Це питання кожної окремої особистості. Людина, яка недолюблена у дитинстві батьками, невизнана однокласниками.друзями — саме така має багато комплексів та невпевненості у собі — і тому, РЕВНУЄ! Насправді ж це питання довіри, якщо довіряєш — не ревнуєш…

також вважаю, що ревнощі — це невпевненість у собі й недовіра до інших.

Ніби то не можна не погодитись, але життя не завжди однозначне. Бувають же ситуації, коли ревнощі небезпідставні? Та й, чесно кажучи, рідко зустрічав людей, які би взагалі не ревнували.

як на мене не ревнують пофігісти, або байдужі до людини…
хоча… це суперечливе твердження… є різні ситуації…
але чи ревність добре чи погане?

Велике значення для присутності/відсутності ревності відіграє багатство фантазії ревнуючої особи, її уява. Людина малює собі образи та дії, а потім поводиться стосовно них.
Це — один з негативних проявів ревності, тому що частіше за все проблемою є недовіра до партнера. В таких випадках стосунки навряд чи потрібні. Правда, як на мене.

умм… цікаве твердження, виходить ревнивці-фантазери)))
Доля правди в тому є… Уява працює чудово.
Схоже я знайшла собі нове виправдання :) Дякую

Просто я давно вже займаюся вивченням цієї проблеми і звернув увагу на те, що творчі люди видумують собі жахливі історії з участю своїх партнерів. Що за цим стоїть? Можливо, підсвідоме бажання розірвати стосунки, можливо, приховані та невідомі навіть собі мазохістські уподобання.

Є категорія людей, яким із ревнощами добре. Навіть цікавіше. Без ревнощів деякі мої знайомі навіть не уявляють собі життя!

Не паліть контору, пане Тадеуше! :))
Якщо я деколи й буваю надто ревнивим, це від того, що дуже кохаю жінку, з якою я разом! Та й часом, за розумних обставин, те, що тебе ревнують, навіть тішить. Мене — так точно!!! Значить — потрібен!!!

правда, так цікавіше :)

Безпідставні ревнощі часто стають причиною руйнування шлюбу.Легкі ревнощі навіть приємні, але коли це відбувається постійно і не дає тобі вільно дихати — це вбиває почуття.

чого не Ніцше і його тріада ресентименту??
По суті, заздрість варто помістити у тріаду заздрости, скнарости і зневіри – трьох форм нездатности насолоджуватися об’єктом (звичайно, рефлексивно насолоджуючись самою цією неможливістю). На відміну від суб’єкта заздрости, що заздрить володінню і/чи jouissance иншого об’єктом, скнара має об’єкт, але не може насолоджуватися/споживати його – він отримує задоволення від простого володіння ним, перетворення його в сакральну, невловиму/заборонну сутність, що при жодних умовах не повинна бути використана (згадаймо горезвісну фігуру самотнього скнари, що, повернувши додому, ретельно зачиняє двері, відкриває скриню і нишком захоплено дивиться на свій дорогоцінний об’єкт); сама перешкода, що заважає споживанню об’єкта, гарантує його статус об’єкта бажання. Суб’єкт, підданий зневірі, як і скнара, має об’єкт, але він утрачає причину, що змушувала бажати його: ця фігура, найбільш трагічна з усіх, має вільний доступ до усього, що він хоче, але не знаходить ніякого задоволення в ньому.(вже за Жижеком)

Напевно, все добре в міру. Наскільки мені відомо, є багато людей, які відчувають, чи є причини для ревнощів, чи ні. Зпрацьовує «шосте відчуття». А ревнощі завжди і до всього — безперечно ДІАГНОЗ. Невтішний!!!

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте